Самоосвіта - вершина професіоналізму!

                                                                                                                                                                     ВИСТУП НА ЗАСІДАННІ МЕТОДИЧНОГО ОБ'ЄДНАННЯ 

ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

"Удосконалення навичок швидкісного читання"

         Без високої культури читання, говорив В. О. Сухомлинський, немає ні школи, ні справжньої розумової праці. Читання – віконце у світ, через яке дитина пізнає всесвіт. Читання – основа всіх наук, розвиток інтелекту.

         Починаючи з 1 класу потрібно починати роботу над формуванням техніки читання. Чим раніше дитина оволодіє технікою читання, тим легше їй вивчати всі інші предмети, передбачені програмою. Не навчившись швидко читати, дитина не може опанувати грамотність, уміння розв’язувати задачі, оскільки за умови поганого читання губляться логічні математичні залежності між величинами.

         Перші форми роботи, що допомагають оволодіти технікою читання, - це розширення словникового запасу слів, т. б. словникова робота. Тут може допомогти «тлумачне» читання. Активно можна пропонувати читання вголос, бо воно створює відповідне мовне середовище, сприяє розвиткові навичок вимови.

         У читанні мовчки треба розвивати і розширювати «поле читання». Це прискорює читання і дає можливість вдумуватися у зміст. Хоча читання мовчки в молодших школярів розвивається повільно.

         Використання різних форм читання:

·        індивідуальне,

·        хорове,

·        напівголосне, вибіркове,

·        партитурне,

·        читання в особах,

·        у парах,

·        ланцюжком,

сприяють розвиткові виразного, свідомого, правильного читання.

         Однією з основних вимог до навички читання є орфоепічна правильність. Розвиткові таких умінь сприяє система спеціальних вправ, спрямованих на засвоєння вимови звуків та їх сполучень.

Види вправ

1.     Набори карток зі складами та односкладовими словами.

2.     Набори карток із двоскладовими словами.

3.     Читання складів із збігом приголосних.

4.     Читання слів зі збігом приголосних( струна, слова, стріла, стрічка, стрибок, гостро, айстра)

5.     Для розширення кута зору використовуються складові пірамідки, або із слів.

6.     Робота із деформованими словами (така робота сприяє підвищенню швидкості мислення, формує увагу, стимулює сам процес читання).

7.     Сполучення індивідуальної та групової роботи:

·        поверніться обличчям один до одного та складіть казочку «Лісова школа»;

·        складіть розмову по телефону «Улюблений мультфільм»;

·        прочитайте текст, доберіть до нього заголовок;

·        об’єднайтесь у групи, опишіть сливу, щоб інші по опису впізнали предмет;

·        послухайте текст, у якому незакінчені реченні, закінчи їх.

Ігри та вправи, що сприяють формуванню і вдосконаленню навичок читання

«Розвідники»

На столі 20 предметів, закритих газетою. На деякий час газета прибирається, діти розглядають предмети, торкаються, рахують. Предмети закриваються. Діти записують слова, які запам’ятали.

«Чарівна паличка»

Клас ділиться на дві команди. Гра проводиться швидко, вчитель показує на когось, той називає предмет, який загадує вчитель (напр., шкільна річ).Виграє та команда. Яка набрала найбільше балів.

«Назви ознаку»

Вчитель називає слово – назву предмета, а учні мають назвати його ознаки.

(Яблуко – смачне, солодке, червоне, соковите, стигле). Перемагає той, хто назве найбільше ознак.

«Навпаки»

Учитель називає слово, а діти протилежне слово.

«Назви слово»

Учитель пропонує дітям назвати по черзі слова, які мають один склад (два склади, три склади …). Гра проходить «ланцюжком». Перемагає той, хто назве останнє слово.

«Відлуння»

Учитель називає слова, а учні хором – останній склад. Ігрова ситуація: «Уявіть, що ми знаходимось у лісі. Навкруги дерева, кущі, лунає пташиний спів, і на кожне промовлене слово відгукується відлуння».

Ліс – ліс, дерево – во, квіти – ти, ромашка – ка, соловейко – ко.

Чистомовки

Лі – лі – лі – відлетіли журавлі,

Ли – ли – ли – дні осінні проминули.

Ло – ло – ло – вже все снігом замело,

Ни – ни – ни – будемо чекать весни.

Скоромовки

Бук бундючивсь перед дубом,

Тряс над дубом бурим чубом.

Дуб пригнув за чуба бука –

Буде букові наука.

         Строката сорока

         Веселої вдачі,

         В садку білобока

         Наприсядки скаче.

МЕТОДИЧНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

"Реалізація здоров'язбережувальних технологій в комп'ютерно орієнтованому середовищі"
(участь в районній інтернет - конференції)

         Сучасне суспільство набуло статусу інформаційного внаслідок інтенсивного розвитку інформаційно – комунікаційних технологій (ІКТ), які проникають в усі галузі життя [ 4]. Швидкість, зручність, продуктивність роботи визнають усі користувачі персональних комп’ютерів (КП) в різних сферах професійної діяльності. На побутовому рівні ПК є  цікавим проведенням вільного часу. Швидкий розвиток ІКТ виводить людство на вищий рівень інформаційного обміну і відкриває перспективи розвитку суспільства в цілому.

         Поряд з позитивними факторами багато дослідників наголошують на негативних чинниках, які впливають на здоров’я користувачів ПК. Особливу увагу привертає проблема впливу комп’ютерно орієнтованого середовища на здоров’я дітей шкільного віку, оскільки використання ПК в освітньому просторі починається з 2 класу початкової школи.

         Тому використання здоров’язбережувальних технологій для профілактики негативного впливу комп’ютерно орієнтованого середовища на користувачів – учнів початкової школи – є важливим моментом [ 1].

Основні напрямки негативного впливу роботи в комп’ютерно орієнтованому середовищі на здоров’я дітей

Перший напрямок пов’язаний з необхідністю тривалий час сидіти у вимушеному положенні, що призводить до проблем зі здоров’ям дітей:

·        опорно – рухового апарату (порушення постави: скаліоз, кіфоз, кіфоскаліоз; ранній розвиток остеопорозу; захворювання суглобів);

·        серцево – судинної системи (погіршення кровообігу в нижніх кінцівках та органах малого тазу, у верхніх кінцівках; погіршення кровопостачання головного мозку);

·        дихальної системи (затрудняється екскурсія грудної клітки, що робить дихання поверховим, виникає стан гіпоксії);

·        ендокринної системи (порушення обміну речовин).

Другий напрямок негативного впливу на здоров’я дітей при роботі з комп’ютером пов’язаний з перевантаженням організму –

·        органів зору («комп’ютерний зоровий синдром», що призводить до погіршення гостроти зору);

·        нервової системи (психоемоційне напруження та довготривале навантаження одних і тих самих центрів головного мозку  призводить до виснаження центральної нервової системи).

Третій напрямок пов’язаний з різночастотними полями, які створює працюючий комп’ютер, що призводить до:

·        швидкої втомлюваності користувача комп’ютером;

·        зниження імунітету;

·        порушення обміну мікро - , макроелементів;

·        виникнення новоутворень, в тому числі й злоякісних.

Четвертий напрямок  - психологічні проблеми:

·        залежність від роботи на комп’ютері;

·        зниження відчуття розмежування віртуальної реальності від оточуючої дійсності;

·        стреси, що виникають від роботи з комп’ютером.

         Усі ці напрямки взаємопов’язані, бо організм людини є цілісною системою. Ключовою причиною прогресування проблем зі здоров’ям є підвищена втомлюваність користувача ПК. Постійна довготривала втома призводить до виснаження організму та розвитку описаних вище патологічних станів. В стані втоми відмічається :

·        зниження працездатності,

·        розпорошування уваги,

·        погіршення пам’яті,

·        допускаються помилки в роботі.

Шляхи вирішення проблеми впливу комп’ютера на здоров’я дітей:

1.     Дослідники наголошують на необхідності створення належного мікроклімату, дотримання вимог до організації робочого місця, технічних параметрів комп’ютерного устаткування, дотримання вимог до режиму дня.

2.     Рекомендують впроваджувати в освітній процес здоров’язбережувальні технології:

·        сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресу, адекватність вимог, адекватність методик навчання і виховання);

·        раціональна організація навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог);

·        відповідність навчального й фізичного навантаження віковим можливостям дитини;

·        необхідний , достатній і раціонально організований руховий режим.

В контексті здоров’язбережувальних технологій під час роботи за комп’ютером доцільно проводити відновлювально – профілактичні заняття, спрямовані на:

- корекцію і профілактику постави;

- зниження впливу на організм факторів гіпокінезії та гіподинамії;

- зниження напруги психоемоційної сфери і зорового аналізатора;

- зняття напруги психоемоційної сфери, поліпшення кровопостачання головного мозку, підвищення працездатності;

- упередження застійних явищ в нижніх кінцівках та органах малого тазу, нормалізація роботи органів травлення [ 2].  

Етапи прояву втоми у дітей (по професору Л. Леоновій):

1)    втрата контролю над собою, що проявляється в неконтрольованих рухах рук та ніг, зміні виразу обличчя;

2)    втрата зацікавленості до роботи на комп’ютері: часті відволікання, розмови, переключення уваги на інші предмети, відмова від продовження роботи;

3)    повна втома: нахил голови, опора на спинку стільця, підняття ніг, перехід в лежаче положення;

4)    емоційно – невротичні реакції: вигуки, істеричний сміх, підскакування, спів.

Також професор Л. Леонова зазначає різницю між ознаками втоми у дітей інертних і активних. У інертних дітей буде збільшуватися пасивність, а у активних – підвищуватиметься рухова активність. Тому вона підкреслює необхідність врахування віку дитини для визначення терміну роботи за комп’ютером.

         Цікаві вправи для очей під час роботи з комп’ютером – це вправи із зоровими мітками (розробила М. Степанова). В комп’ютерному класі на стінах, у кутках підвішуються яскраві зорові мітки (іграшки, картинки). Бажано, щоб вони складали один ігровий сюжет. Під час мікропауз пропонується дітям простежити за сюжетом, повільно переводячи погляд з однієї мітки на іншу не повертаючи голови, а інший сюжет проводиться з повертанням голови. Після роботи з комп’ютером М. Степанова пропонує провести зорову гімнастику:

·        вправи з максимальною амплітудою рухів очей,

·        переведення фіксації зору з близько розташованих предметів на віддалені,

·        вправи для зняття загальної втоми.

Вправа для зняття напруги в очах [ 5].

Вправа «Пальмінг».

Щільно закрийте очі руками так, щоб не проникало світло. Намагайтеся побачити чорний колір. Чим колір чорніший, тим кращий ефект.

Ергономічні вправи (розтягування м’язів, сухожилків, зв’язок):

·        Вправа «Погляд в небо».

Мета: зняти напругу в поперековому відділі хребта, профілактика утворення кил між хребцевих дисків.

Поза: стоячи, руки на крижі. Повільно відхилитися назад, дивлячись вгору. Повільно повернутись у вихідне положення.

·        Вправа «Єгиптянин».

Мета: зняти напруження в шийному відділі хребта, зміцнити м’язи шиї, профілактика утворення кил між хребцевих дисків, синдрому зап’ясткового каналу.

Поза: сидячи або стоячи. Погляд прямо вперед. Натиснути вказівним пальцем на підборіддя, зробити рух шиєю назад. Затриматися в такому положенні на 5 секунд.

·        Вправа «Абракадабра».

Мета: підсилити постачання крові до кистей рук, профілактика синдрому зап’ясткового каналу.

Поза: сидячи, руки лежать на підлокітниках долонями вниз. «Абра» - повільно стиснути долоні в кулаки, «Кадабра» - повільно розтиснути кулаки Вправу повторити 10 разів.

         Багато дослідників пропонують різні здоров’язбережувальні технології, які дозволять безпечно використовувати ПК і жити в сучасному світі та в сучасному ритмі без шкідливих наслідків для здоров’я. Ефективне впровадження здоров’язбережувальних технологій та створення оптимальних умов роботи в комп’ютерному орієнтованому середовищі повинно вирішуватися на державному рівні.

         Проблеми впливу ПК на здоров’я людей та шляхи їх вирішення потребують подальшого вирішення.

Література:

1. Антонець М. Проблема охорони здоров’я школярів у педагогічній спадщині Василя Сухомлинського. Ж – л «Початкова школа», № 9, 2012, с. 10 – 13.

2. Данилив Г. Е. Использование информационно – коммуникационных технологий в начальной школе. Ж – л «Початкове навчання та виховання», № 12, 2013, с. 2 – 15.

3. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи. 8 – е видання. Х.: Видавнича група «Основа», 2010.

4. Морзе Н. В. Основа інформаційно – комунікаційних технологій. К.: Видавнича група BHV, 2008, 350 с.

5. Інтернет – ресурси.

                                                                                                                                                   МЕТОДИЧНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

"Алгоритми як засіб формування в учнів початкових класів навичок самостійної роботи"

Самостійна робота – це «вмотивовані й усвідомлені дії школяра, що завершуються певним результатом» (П. Підласого). Але ця діяльність передбачає управління з боку вчителя – проектування, спрямування, підтримку.

Проблема організації самостійної роботи завжди перебувала в центрі уваги педагогічного пошуку. (Цьому методу навчання приділяли увагу такі педагоги: Сухомлинський говорив, що така робота здатна навчити розум дитини трудитися, пробудити в неї любов до розумової праці; П. Підкасистий обґрунтував модель самостійної діяльності учня; М. Данилов, Б. Єсипов довели, що ефективність самостійної роботи залежить від змісту, характеру завдань).

Дітям цього віку притаманні нестійка увага, недостатньо сформоване понятійне мислення, переважає короткочасна пам’ять. Один із способів вирішення цієї проблеми – використання навчальних алгоритмів. А для цього потрібно вчити дітей створювати алгоритми, керувати своєю розумовою діяльністю (діти із нестійкою навчальною мотивацією), використовувати алгоритми у власній діяльності.

Щоб навчити дітей працювати самостійно, треба відводити самостійній роботі навчальні функції (не контрольні). , що дає можливість використовувати її на різних етапах роботи. На цьому етапі роботи доцільна групова робота з метою взаємонавчання та безпосереднього застосування учнями набутих знань.

Робота за створення та використання алгоритмів базується на принципах

                   - цілісності,

                   - науковості,

                   - наступності,

                   - доступності,

                   - між предметності,

                   - системності.

Етапи роботи над алгоритмами:

1. Дошкільний вік. Підготовчий (розвиток розумових операцій (розвивальні ігри, формування мотивації, адаптація до навчальної діяльності).

2. 1 – й клас. Початковий (текстові пам’ятки, віршовані алгоритми, малюнкові підказки).

3. 2 – й клас. Графічний – введення графічної структури (побутові алгоритми, організаційні алгоритми, навчальні алгоритми).

4. 3 – 4 класи. Систематизація набутих знань (самостійне складання алгоритмів, становлення школяра як суб’єкта навчальної діяльності).

Підготовчий етап. Організація роботи в дитячому садку.

Початковий етап. Діти ще не вміють читати, тому можна вчити організовувати власну діяльність – робоче місце. Тому використовуємо віршовані підказки, малюнки. Формування розумових операцій: синтез, аналіз, порівняння, узагальнення.

Графічний етап. Використовується чітка система графічних підказок і пам’яток. Діти ознайомлюються з видами алгоритмів, вчаться їх складати. Починати треба з побутових алгоритмів.

Етап систематизації набутих знань. Продовжити формувати розумові операції, що забезпечують чіткість та оптимальність вивчення школярами нового матеріалу, відпрацювання набутих знань. Під час роботи над алгоритмами діти вчаться аналізувати складену послідовність дій, виокремлюючи операції, зміна порядку яких не впливає на кінцевий результат, і ті, які не можна міняти місцями.

Рефлексія

Самостійну роботу, яка виконується з опорою на алгоритми, можна організовувати на уроках з різних навчальних предметів. Крім засвоєння програмового матеріалу, треба приділяти увагу розвитку у дітей уміння вчитися, яке може набуватися лише шляхом набуття власного учнівського досвіду.

Застосування методів і прийомів розвитку навичок самоосвітньої діяльності забезпечить глибоке усвідомлення дітьми змісту навчального матеріалу, формування стійкої внутрішньої мотивації до навчання, становлення молодших школярів як суб’єктів навчальної діяльності.

                                                                                                                                                                    ВИСТУП НА РАЙОННІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ

"Розвиток словотворчості учнів початкових класів"
(використання спадщини В. О. Сухомлинського)

         Початкова школа – це перший освітній рівень, який закладає фундамент загальноосвітньої підготовки школярів. Тому пріоритетним завданням навчання в початковій школі на сучасному етапі повинно бути не лише формування в учнів певної системи знань, умінь та навичок, а забезпечення подальшого становлення особистості дитини, розвиток її розумових здібностей, і в першу чергу – це навчити дітей самостійно й творчо мислити .

         І зараз цінними є теоретичні положення та практичне надбання Василя Олександровича Сухомлинського, який прагнув, щоб початкова школа стала школою мислення, фундаментом творчих здібностей учнів. Його ідеалами були вчитель – умілий, вдумливий вихователь розуму дитини, та учень – мислитель, дослідник, творець.

         Молодший шкільний вік – найсприятливіший період для розвитку спеціальних здібностей. Сучасна педагогічна наука стверджує, що дітям цього віку притаманні конкретність і водночас – неабияка образність мислення, емоційне сприйняття дійсності й активне ставлення до неї.

         Брак життєвого досвіду і знань компенсується фантазією, яка яскраво виявляється у дитячій словотворчості (під час складання казок, віршів, коли вони просто розповідають). Образність мислення, відсутність стереотипів, готовність до дій – тою чи іншою мірою властиві учням початкових класів. Вони свідчать про високий рівень творчих здібностей цієї вікової категорії в цілому.

         В. О. Сухомлинський надавав особливої уваги розвитку творчих здібностей молодших школярів засобами літератури. Змістом цієї роботи він вважав:

* постановку вчителем перспективних цілей розвитку творчих здібностей молодших школярів;

* досягнення тісного взаємозв’язку мовленнєвої та розумової діяльності молодших школярів;

* проведення уроків мислення на природі;

* систему творчих робіт з розвитку мовлення;

* стимулювання інтелектуальних та естетичних почуттів дітей.

         Розвинена уява – центральний компонент структури літературних здібностей особистості. Дослідження видатних психологів та педагогів доводять, що стимулювання фантазії дітей значно активізує процеси художньої словотворчості.

         Важлива риса уяви – прагнення до втілення. Уява за силою своїх внутрішніх імпульсів намагається стати творчою, активною, перетворюючою. Найважливіше значення уяви полягає в тому, що вона дає змогу прогнозувати результати діяльності ще до початку, тим самим орієнтуючи людину в процесі діяльності.

         Володіючи здатністю до фантазії, людина вільно змінює уявлюваний предмет чи явище у потрібному напрямку. Об’єкт пізнання неначе оживає у сфері фантазії, відкриває свою внутрішню сутність.

         Залежно від самостійності й оригінальності образів активна уява буває:

·        відтворювальна,

·        творча.

         Відтворювальна – це уява чогось нового для людини, яка спирається на словесний опис чи умовне зображення (картину, схему, план).

         Творча – уява полягає в самостійному творенні нових образів, тобто вона пов’язана з творчою діяльністю людини. Без творчої уяви неможлива літературна діяльність письменника чи поета.

         Залежно від виду творчості уява може бути:

·        технічною,

·        художньою,

·        науковою.

Художня фантазія відрізняється від наукової тим, що не задовольняється абстрактною необхідністю, а надає цій необхідності конкретне вираження. Справжня художність твору полягає у правдивому,

                                                                  природному,

                                                                  невимушеному розкритті подій.

У художній фантазії розкривається людське ставлення до світу, його естетична оцінка.

         Створення образів творчої уяви має такі етапи:

а) виникнення творчих ідей;

б) накопичення нових відомостей, концентрація знань, які стосуються проблеми;

в) «виношування» задуму: свідома і необхідна робота над матеріалом;

г) реалізація;

д) перевірка й доопрацювання.

         За наявністю наміру і вольового зусилля уяву розрізняють:

·        мимовільну,

·        довільну.

На початковому етапі уява має мимовільний характер. Предметом уяви стає те, що найбільше схвилювало дитину. Під впливом почуттів діти складають свої казки та вірші. Довільна уява формується тоді, коли людина оволодіває вміннями втілювати в життя певний задум.

Прийоми, які сприяють розвитку уяви

1. «Біном фантазії». Новий образ може з’явитися, якщо взяти два слова, між якими є певна змістова лінія. Це активізує уяву, а в результаті виходить єдине фантастичне ціле. В «біномі фантазії» слова використовуються не в їх звичайному значенні, а звільненими з мовного ряду, в якому вони звичайно фігурують. Кожне з цих поєднань може бути основою для вигадування конкретних ситуацій, з яких створюється казка.
2. «Фантастичні гіпотези». Ця техніка виражена у формі запитань. «Що було б, якби …?» Для постановки запитань беруть будь – які підмети і присудки. Їх поєднання дає гіпотезу, на основі якої можна працювати.
3. Довільне додавання префіксів. Одним із способів словотворення є деформування слова за рахунок підключення фантазії (бінокль – тринокль, анти парасолька, три корова, суперсірник).
4. Створення лімерика. Цей прийом є англійським варіантом організованої, узагальненої нісенітниці. Лімерик калькує одну і ту структуру: вибір героя, вказана риса характеру, яка виражена дією; реалізація присудка; вибір кінцевого епітета.
5. Конструювання загадки. Цей прийом стимулює дитячу творчість, у символічній формі відображає дитячий досвід пізнання дійсності.
6. Казка  - навиворіт. Метод «вивертання казки навиворіт» цінний не тільки для розвитку пародіювання. З його допомогою можна визначити вихідну точку для вільної розповіді, яка розгортається в іншому напрямку. (Наприклад, Попелюшка зла, нечемна дівчинка).
7. Створення «вінегрету» з казок. Суть цього методу полягає в тому, що події з різних казок переплітаються за новим сюжетом. (Наприклад, Івасик – Телесик з’явився в будиночку Білосніжки і став її вихованцем).

Завдання для розвитку наслідувальної уяви

         Репродуктивна наслідувальна уява має відтворювальний характер, вона спирається на словесний опис, умовні зображення.

1.     Створення уявних образів за словесним описом. (Наприклад, 1) спробуй уявити озеро, яким його побачила автор вірша «Спить озеро» Леся Українка (3 кл.);  2) як можна проілюструвати вірш Т. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий…»; які фарби – теплі чи холодні – ви використали б; 3) чому вірш Олександра Олеся «Степ» можна назвати різнокольоровим (4 кл.)).

2.     Словесний опис образів. (Наприклад, 1) розглянь сюжетний малюнок у підручнику «Буквар» (1 кл.), пофантазуй, які події могли б відбутися, складіть оповідання; 2) розкажіть, як описане море у вірші Лесі Українки «Тиша морська» (3 кл.); 3) Які картини спогадів про дитинство виникли у автора твору «Спогади дитинства» М. Руденка (4 кл.)).

3.     Доповнення і зміни тексту. (Наприклад, 1) домисліть події, які б могли передувати описаним у творі В. Скуратівського «Лелечина криниця» (3 кл.), «Пурпурова квітка» В. Сухомлинського, «Нахаба» Я. Стельмаха (4 кл.); 2) складіть нове оповідання за цією самою назвою: «Перебите крило» Є. Гуцала, «Образливе слово» В. Сухомлинського; 3) складіть твір за аналогією (чи протиставленням) до прочитаного «Зламана гілка» А. Бортняка, «Безкінечна пісенька» (український фольклор)).

4.     Відгадування і складання загадок і формулювання запитань про знайомі об’єкти.

Завдання для розвитку творчої уяви

1.             Складання творів – мініатюр за опорними словами та словосполученнями. (Наприклад, оберіть будь – який набір опорних слів і словосполучень із запропонованих, складіть маленьке оповідання: горобець, струмок, бруньки). Ігри: «Ці три слова – обов’язково!», «Два чарівні слова»).

2.             Складання творів - описів на основі узагальнення особистих вражень, спостережень у природі. (Наприклад, 1) під час екскурсії поспостерігайте за жителями лісу, навчіться вдивлятися в кольори дерев, спробуйте словами передати звуки, фарби, дотики; 2) знайдіть у парку найкрасивіший листок, розкажіть, чим він виділився серед інших; 3) опишіть, яким уявляєте місто майбутнього; 4) складіть письмовий твір про природу: «Краса зимового лісу», «Веселі хмаринки», «Замріяна берізка», «Що можна побачити з мого вікна?»

3.             Придумування казок. Складіть власну казку – кальку з будь – якої відомої казки, склавши схему казки та інтерпретувати її по – новому. Оберіть тему та складіть власну казку: «Мандрівка блакитного метелика», «Як промінчик став сонячним зайчиком», «Чого ніколи не може бути», «Коли я був невидимкою», «Де живе сонечко».

4.             Складання віршів. Складіть вірш – небилицю за початком. Складіть власний вірш.

Використання цих завдань та ігор у навчанні сприяють розвитку не тільки уяви і літературних здібностей, вони дають змогу забезпечити загальний розвиток дитини.

 _____________________________________________________________________________

         Діти молодшого шкільного віку у своїх творах не просто передають осмислені враження, вони починають цілеспрямовано шукати прийоми для цієї передачі.

         У нашій школі іде процес створення таких місць, які стають поштовхом для творчого розвитку, народження думки, образного мислення. Це:

* зелений клас став центром думки, творчих робіт, де можна поєднати словесний задум, колір та практичну роботу (проведення уроків образотворчого мистецтва, трудового навчання); спостереження за природою, її законами (уроки природознавства);

* куточок мрій, де можна класом або групою пофантазувати, побачити незвичне у звичайних предметах, явищах, сказати своє слово, створити власний образ;

* сад пошани, в якому планується увіковічити пам’ять нашого села, бо виховання патріотизму починається із створення образу маленької Батьківщини, зі знання історії свого села, із започаткування традицій – нових свят, що стосується села.

         Без мислення, без почуття немає дитини, як і людини взагалі, а тому завдання школи – прищепити учням власне бачення світу, навчити їх мислити, відчувати.

         Сухомлинський створив понад тисячу маленьких творів – мініатюр. Тому свою роботу починаю із читання цих творів. Прості звичайні назви – «Краплі роси під час сходу сонця», «Цвітіння соняшника», «Лісовий шелест», «Зоряна ніч» - але багаті змістом, емоційністю, думкою і почуттям.

«Творчість не приходить до дітей з якогось натхнення. Творчості треба вчити». /Сухомлинський В. О. Вибр. тв. у 5 т. – К., 1977. – Т. 3 – с. 206/.

         Спочатку діти повторюють ці твори, поступово переходячи до самостійного опису картин природи, тобто починається процес дитячої творчості.

         Ось так учні 3 класу побачили красу осені, висловили власні роздуми з різних питань:

·        «Хмаринка знала, що на світі все важливе, тому і не ображалася на Сонечко» (Гавриленко Богдан);

·         «На голубому небі жило яскраве Сонечко. Воно своїми промінчиками зігрівало землю, пробуджувало все живе» (Сенюк Діана);

·         «Так прийшла Осінь і зачарувала всіх своєю красою» (Катрук Данило);

·        «Бути тобі, дівчино, майстринею – художницею назавжди! Спочатку твої роботи будуть приносити людям радість та здивування, а потім сумні роздуми. Назвуть тебе Осіннюшкою» (Гавриленко Богдан);

·        «Сонечко подякувало Хмаринці і засяяло своїми промінцями» (сайко Дарина)»Жила була дівчинка Олеся. Вона навчалася в першому класі і не любила виконувати домашні завдання» (Баклицька Анастасія).

Ці дитячі слова свідчать про те, що саме вони відчувають, як сприймають красу побаченого і почутого. Через слово краса входить в дитячі душі. У дітей з’являється бажання передати свої почуття і переживання, розповісти про красу.

         Цікаво, що В. О. Сухомлинський вірив у талановитість кожної дитини, і ця віра стала фундаментом його положення про те, що всі діти можуть складати оповідання, вірші, казки, якщо їх цього вчити.

«Без віри в дитину, без довір’я до неї вся педагогічна премудрість, усі методи і прийоми навчання й виховання руйнуються як картковий будиночок». /Сухомлинський В. О. Вибр. тв.. у 5 т. – К.: Рад школа, 1977. – Т. 4. – с. 35/  

         Школа і казка. Ці два поняття невід’ємні, бо через казки формується світосприймання та становлення рис характеру у дитини. До того ж, казка – цінний матеріал для вивчення рідної мови.

         У нашій школі започаткована книга «Казки дитинства», створена учнями школи.

         Працюючи з дітьми над складанням казки, треба вчити їх знаходити свої слова, доводити, що про один предмет чи явище можна складати декілька казок, сюжет кожної буде цілком самостійним.

         Наприклад, у 3 класі діти складали казку

СОНЕЧКО І ХМАРКА

КАЗКА

         На голубому небі жило яскраве Сонечко. Воно своїми промінчиками зігрівало землю, пробуджувало все живе.

         Якось Сонечко закрила Хмарка. Сонечко питає: «Ти хто така?» «Я – хмарка!» - відповіла вона. Сонечко запропонувало: «Давай дружити!»

         Зараз, коли подивитися на небо, можна побачити, як Сонечко гуляє з Хмаринкою.

                                              Сенюк Діана

СОНЕЧКО І ХМАРКА

КАЗКА

         Жили - були  Сонечко і Хмаринка. Часто вони зустрічалися на небі і завжди сперечалися, хто з них важливіший.

         Одного разу діти попросили Сонечко поділитися своїм теплом з рослинами. Сонце відразу сказало Хмарці:

-         Бачиш, я дуже потрібне людям. Але коли я починаю припікати, діти співають пісеньки і кличуть тебе, Хмаринку, поділитися водичкою. Нічого не розумію!

         А Хмаринка знала, що на світі все важливе, тому і не ображалося на Сонечко. 

                                                   Гавриленко Богдан

ЧАРІВНІ ДРУЗІ

КАЗКА

         Жили собі на небі яскраве Сонечко і блакитна Хмаринка. Часто вони зустрічалися і бавилися.

         Та одного разу налетів на них стрімкий Вітерець і підхопив Хмаринку. Все рідше стали зустрічатися Сонечко з Хмаринкою.

         Не могла Хмаринка втриматися на одному місці, її заганяв Вітерець, бо хотів гратися тільки з нею. Розгнівалася вона і залилася дрібними слізьми. Побачивши це, Сонечко поспішило втішити її.

         З тих пір, як тільки Хмаринка починає плакати, Сонечко горнеться до неї і заспокоює своїм теплом.

                                             Катрук  Данило

         Школа невіддільна від національного грунту, вона формує і береже національну культуру, оригінально поєднує і утверджує загальнолюдські і національні цінності. Саме казка є духовним багатством народної культури. Дітей слід виховувати розумними, допитливими, кмітливими, утверджувати в їхніх душах чутливість до найтонших відтінків думки й почуття інших людей, надихати їх розум красою слова.

Висновок

Отже, ідея В. О. Сухомлинського про необхідність створення для молодших школярів системи творчої літературної діяльності має не лише теоретичне, а й практичне значення на сучасному етапі розбудови національної школи. Кожному вчителеві важливо усвідомити свою відповідальність не лише за якість знань, а , найперше, - за здоров’я дитини. Та найцінніше – за доброзичливі стосунки між дітьми і дорослими, що дає змогу учням жити своїм повноцінним дитячим життям.

                             Як поле засівається зерном,

                             Так наша нива – розумом, красою і добром.

                             А ми покликані ці зерна проростити –

                             В дитячих щирих думках відтворити.

                                                                                                                                            МЕТОДИЧНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

«Технологія різнорівневого навчання

у початковій школі»

Ефективність уроку – це не кращі відповіді

окремих учнів, а добрі знання всіх.

С. Логачевська

         Сучасна педагогіка вимагає нових підходів у виборі методів і прийомів навчання, відмову від стереотипів. В. О. Сухомлинський вимагав від педагога високого професіоналізму, прагнення постійно вчитися і самовдосконалюватися.

         Для сучасної освіти характерним є пошук нових педагогічних можливостей, сучасних підходів, які пов’язані із створенням нового погляду на учасників навчально – виховного процесу, на педагогічний процес як систему. В зв’язку з цим часто використовується поняття «технологія», «педагогічна технологія», «технологія навчання».

         Сама ідея технологізації навчання не є новою. Я. А. Коменський відстоював технологізацію навчання. Він закликав до того, щоб навчання стало «механічним», «технологічним», прагнув відшукати такий порядок навчання, який неминуче призводив би до позитивних результатів.

         На даний час існує більше 300 визначень поняття «технологія».

         Технологія  (із грецької tehne - «мистецтво», «ремесло», «наука» + logos  - «поняття», «вчення») – форма реалізації людського інтелекту, спрямована на розв’язання суттєвих проблем буття.

         Диференціація  - ділення, розщеплення цілого на частини.

         Різнорівнева диференціація  - ділення, розщеплення цілого на відмінні від інших за якістю, рівнем розвитку частини.

         Різнорівнева технологія – сукупність методів, прийомів, форм навчання, які забезпечують навчання кожного на рівні його можливостей.

5 принципів педагогічної техніки

1 принцип – принцип свободи вибору. Сутність його полягає в тому, щоб надати учневі можливість вибору. З однією важливою умовою – право вибору завжди має врівноважуватися свідомою відповідальністю за свій вибір.

ІІ принцип – принцип відкритості. Сутність цього принципу полягає в тому, що необхідно не тільки давати знання, а ще й показувати їх межі, ставити перед учнем проблеми, розв’язання яких лежить за межами вивченого матеріалу.

ІІІ принцип – принцип діяльності. Його сутність полягає в тому, що набуття учнями знань, умінь та навичок має бути організоване у формі діяльності.

ІV принцип – принцип зворотної дії: необхідно регулярно контролювати процес навчання за допомогою зворотного зв’язку.

V принцип – принцип ідеальності. Згідно із цим принципом, необхідно максимально використовувати  можливості, знання, інтереси самих учнів з метою підвищення результативності й зменшення витрат у процесі навчання.

         Єдиний шлях, який веде до знань, - це діяльність. Щоб знання були інструментом, учень повинен з ними працювати, використовувати їх, шукати умови та межі застосування цих знань, знаходити нові зв’язки та співвідношення, розглядаючи їх у різних моделях та контекстах.

         Автор різнорівневої технології – М. Гузик.

         Мета технології: навчання кожного на рівні його можливостей і здібностей, створення емоційного комфорту та ситуації успіху для залучення кожного учня в діяльність. Теоретична, наукова, методична підтримка цього методу розроблена у досвіді С. П. Логачевської, що пропонує планувати різнорівневу роботу на уроці за допомогою структурно – логічних схем, якими можна користуватися на різних етапах уроку.

         Створення умов для вільного вибору учнями посильного варіанта і подальша поетапна робота з виходом на спільне завдання дають дітям можливість не відчувати принизливого поділу. Кожен може досягти успіху своїми силами. Клас працює як єдине ціле, і водночас кожен іде своєї стежкою, а вчитель може на уроці приділити увагу дітям із низьким рівнем засвоєння навчального матеріалу і водночас розвивати здібності сильних учнів. Використовувати різнорівневий підхід можна в будь – якому класі, бо вчити всіх однаково неможливо (завжди є різні групи дітей, які потребують різної уваги та часу на засвоєння матеріалу).

Що забезпечує успішне застосування

диференційованого підходу?

1.      Учитель повинен глибоко вивчити кожного свого вихованця на основі психолого – пелагічних спостережень.

2.      Слід чітко визначити, на якому етапі уроку потрібна диференціація, розробити варіанти завдань, дібрати підказки.

3.     Завжди треба пам’ятати, що центральне місце у досягненні навчальної мети належить системі вправ. Щоб досягти наміченого результату, потрібно узгоджувати види робіт, послідовність і дозування матеріалу.

4.      Завдання слід обирати у кількох варіантах, що полегшує підготовку до уроків, перевірку знань після кожного етапу уроку.

5.     Потрібно правильно визначати обсяг завдань, щоб усі учні могли одночасно закінчити їх виконання одночасно. Хронометрування часу допомагає формувати у дітей уміння раціонально використовувати кожну хвилину.

Етапи реалізації різнорівневого навчання

         І етап – оволодівання теоретичною базою знань.

         ІІ етап – діагностика. Щоб визначити навчальні можливості кожного учня, психолог школи повинен виявити рівень сформованості уваги, сприйняття, пам’яті, мислення, темпу роботи, темпу читання, інтересу до навчання, старанності, уміння працювати самостійно.

         ІІІ етап – планування роботи на кожному етапі уроку. Слід планувати роботу так, щоб навчити кожну дитину, враховуючи її індивідуальні особливості. Так, учням з високим рівнем засвоєння матеріалу на уроках даються творчі завдання, інколи завдання випереджувального спрямування. Учням із достатнім рівнем засвоєння матеріалу пропонуються завдання із підказкою і поступово переходять до самостійного виконання завдань. А з учнями з початковим і середнім рівнями засвоєння матеріалу працює вчитель. Самостійна робота для них – кінцевий результат їхньої праці.

         ІV етап – розроблення завдань за структурно – логічними схемами С. Логачевської, передбачення відповідного обсягу завдань для кожної групи, щоб усі учні змогли одночасно їх виконати. На думку С. Логачевської, основне призначення різнорівневих завдань – забезпечити в процесі навчальної роботи оптимальний характер пізнавальної діяльності для кожного учня.

         V етап – безпосередня робота на уроці з організацією перевірки виконання завдань після кожного етапу.

Основні риси технології різнорівневого навчання

1.     Створення сприятливих умов для вибору варіанта.

2.     Поетапне виконання роботи.

3.     Перевірка правильності виконання завдань після кожного етапу самостійної роботи.

4.     Виконання спільного завдання.

5.     Оцінювання результату роботи.

6.      

Схема для вивчення нового матеріалу

при багаторазовому поясненні

І етап	Працюють з учителем                     І варіант	Виконайте за зразком
ІІ етап	Працюють з учителем                     І варіант                                                            ІІ варіант	Виконайте самостійно. Виконайте за зразком
ІІІ етап	Працюють з учителем                     І варіант                                                            ІІ варіант                                                            ІІІ варіант	Творча робота. Виконайте самостійно. Виконайте за зразком
ІV етап	Учитель за потребою                      спільне допомагає                                         завдання найслабшим	Виконайте самостійно

Схема 2 на етапі закріплення вивченого матеріалу

	І етап	ІІ етап	ІІІ етап	ІV етап
І варіант	Основне завдання	Творче завдання	Цікаве завдання	Спільне                              завдання
ІІ варіант	Міра допомоги	Основне завдання	Творче завдання
ІІІ варіант	З учителем	Міра допомоги	Основне завдання

Схема 3 для самостійної роботи над задачею

І етап	Колективний аналіз задачі з підручника. Огляд опори з коротким записом розв’язання задачі. Виділення варіантів
	І варіант	ІІ варіант
ІІ етап	Самостійний запис у зошитах розв’язаної задачі	Колективний аналіз подібної задачі (змінено тільки числові дані). Запис розв’язання з коментуванням
ІІІ етап	Самостійне розв’язання подібної задачі	Колективний аналіз подібної задачі (змінено сюжет попередньої задачі). Самостійний запис розв’язання задачі з коротким поясненням
ІV етап	Творче завдання	Самостійне розв’язання задачі (змінено сюжет та числові дані задачі)

МЕТОДИЧНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

РОЗВИВАЛЬНІ ІГРИ, ПІЗНАВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

НА УРОКАХ  МАТЕМАТИКИ

         Розвивальні ігри та пізнавальні завдання оживляють урок, роблять навчання легким, доступним, простим і цікавим. Вони сприяють усебічному гармонійному розвитку дітей, допомагають виробити необхідні в житті й навчанні корисні навички і вміння. Важливу роль відводять удосконаленню та тренуванню пам’яті, мислення, здатності до аналізу і синтезу, сприйняттю просторових відношень. Усе розраховано на закріплення і поглиблення знань за основними темами програмового матеріалу.

Розставте знаки «плюс» і «мінус»

Як нема на світі без ніжок столів,

Як нема без ріжок козлів,

Котиків без вусів і без панцирів раків,

Так нема в математиці дій без знаків.

2 . 6 . 3 . 4 . 5 . 8 = 12                                          2 + 6 – 3 + 4 – 5 + 8 = 12

9 . 8 . 1 . 3 . 5 . 2 = 12                                          9 + 8 + 1 – 3 -  5 + 2 = 12

8 . 6 . 1 . 7 . 9 . 5 = 12                                          8 – 6 – 1 + 7 + 9 – 5  = 12

3 . 2 . 1 . 4 . 5 . 3 = 12                                          3 – 2 – 1 + 4 + 5 + 3  = 12

7 . 9 . 8 . 4 . 3 . 5 = 12                                          7 + 9 + 8 – 4 – 3 – 5  = 12

За допомогою чотирьох знаків

( 5 . 5 ) . ( 5 . 5 ) = 24                                    ( 5 х 5 ) – ( 5 : 5 ) = 24

( 5 . 5 ) . ( 5 . 5 ) = 25                                    ( 5 х 5 ) : ( 5 : 5 ) = 25

( 5 . 5 ) . ( 5 . 5 ) = 26                                    ( 5 х 5 ) + ( 5 : 5 ) = 26

(5 . 5 ) . ( 5 . 5 ) = 100                                   ( 5 + 5 ) х ( 5 + 5 ) = 100

( 5 . 5 ) . ( 5 . 5 ) = 250                                  ( 5 + 5 ) х ( 5 х 5 ) = 250

( 9 . 9 ) . ( 9 . 9 ) = 18                                    (9 + 9 ) : ( 9 : 9 ) = 18

( 9 . 9 ) . ( 9 . 9 ) = 81                                    ( 9 х 9 ) : ( 9 : 9 ) = 81

( 9 . 9 ) . ( 9 . 9 ) = 82                                    ( 9 х 9 ) + ( 9 : 9 ) = 82

( 9 . 9 ) . ( 9 . 9 ) = 162                                  ( 9 х 9 ) + ( 9 х 9 ) = 162

( 5 . 5 . 5 ) . 5 = 6                                          ( 5 х 5 + 5 ) : 5 = 6

( 5 . 5 . 5 ) . 5 = 30                                        ( 5 : 5 + 5 ) х 5 = 30

[ ( 5 . 5 ) . 5 ] . 5 = 55                                   [ ( 5 + 5 ) х 5 ] + 5 = 55

[ ( 5 . 5 ) . 5 ] . 5 = 120                                 [ ( 5 х 5 ) х 5 ] – 5 = 120

Математична спіраль

         У грі потрібно розставити знаки так, щоб утворити зазначену відповідь

( 5 ). Початок спіралі зазначено стрілкою.

7		4		3
	9		5
5		1		6

Відповідь: 5 + 7 = 12;   12 х 4 = 48;   48 + 3 = 51;   51 – 6 = 45;   45 х 1 = 45;  

45 : 9 = 5

Олімпіадні завдання

з української мови, 3 клас

1.     Прочитай. Познач, який вид тексту так починається.

Вальдшнеп – це лісовий кулик. Ніс у вальдшнепа довгий, як шило.

а) Текс – розповідь;

б) текст – опис;

в) текст – міркування.

2.  Познач тип речення за метою висловлювання.

Носом вальдшнеп з м’якої сирої землі різних черв’яків добуває.

а) Розповідне;

б) питальне;

в) спонукальне.

Познач граматичну основу речення.

3.     Встав пропущені букви, розкрий дужки. Підкресли всі орфограми.

 Якщо потр_вожити гніздо вальдшнепа, мати всіх пташенят заб_ре (з) гнізда.

Притисне пташенят лапками (до) черевця, (з) л_тить і перен_се (на) нове місце.

4.     Прочитай слова. Допиши до кожного з них дієслова з префіксом протилежного значення.

а) Вилетіла - _____________

б) зайшло - ______________

в) приїхала - _____________

г) насипати - _____________

5.  Виправ помилки в тексті.

Блакитне небо дихайе наземлю типлом. Жита виблискують насонці, чирвонійе ціле море колосков пшиниці.

6.                      Прочитай речення, підкресли головні слова. Встанови зв’язок між словами в реченні за допомогою запитань.

Зимового ранку пішла маленька Яринка в сад.

7.                      Знайди серед поданих нижче слів синоніми. Випиши їх парами.

Алфавіт, грамота, молодий, дідусь, абетка, старий, дорога, бабуся, шосе, шофер, слюсар, водій, давній.

8.                      Встав пропущені букви.

Уч_тель, вер_сень, ч_рвоний, вул._ця, дят_л.

9.                      Прочитай слова в транскрипції, запиши їх. До слів другого стовпчика запиши транскрипцію.

[в й у ц: а ]   -   _________    ;                               джміль  [_______ ];

[в к р и й е с: а  ]  - _______   ;                              кущ  [_________ ];

[б а до р і с т ] - __________    ;                             мрія    [________ ].

Психолого – педагогічні особливості використання                мультимедійних засобів навчання

За останні роки мультимедійні засоби стали невід’ємною частиною навчального процесу в школі.

Особливості використання мультимедійних засобів:

1. Мультимедійні методи дають можливість покращити наочність навчання, зробити доступним для сприйняття такий матеріал, який за звичайних способів пояснення залишається недоступним; дати учням інформацію про досліджуване явище чи об’єкт; створити умови для використання дослідницького методу навчання.

2. Регулярне застосування мультимедійних засобів змінює методику викладання навчального матеріалу вчителем, часову відповідність між поясненням матеріалу й  самостійною роботою учнів.

3. Більшість знань учні здобувають самостійно, використовуючи при цьому різноманітні мультимедійні засоби.

4. Мультимедійні засоби впливають на відбір і композицію матеріалу в підручниках, дозволяють скоротити в деяких із них описовий матеріал.

Як впливають мультимедійні засоби навчання на пізнавальний процес? Що потрібно знати про особливості пізнавальних процесів учнів за умови використання мультимедійних засобів навчання?

СПРИЙНЯТТЯ

Для учнів початкових класів властива дрібна диференційованість. Тільки до 9 років процес сприйняття ускладнюється, й більшою мірою починає переважати аналіз. Тому пропоновані малюнки повинні бути досить простими для сприйняття. Дитина в цьому віці схоплює лише загальний вигляд зображення, але не бачить його елементів. Тому вчитель повинен акцентувати увагу на ті елементи, які заслуговують уваги з боку учнів. Діти помічають у предметі не головне, найважливіше, суттєве, а те, що яскраво виділяється – зафарбовування, форму, розмір. Тому кількість і яскравість образів, що використовує вчитель, повинні бути строго регламентовані й достатньо обґрунтовані.

Особливості сприйняття сюжетних малюнків такі:

- молодші школярі використовують малюнки як засіб, що полегшує запам’ятовування.

Під час запам’ятовування словесного матеріалу діти молодшого шкільного віку краще запам’ятовують слова, що позначають назви предметів, ніж ті слова, що позначають абстрактні поняття (діти поки не вміють керувати своїм сприйняттям, повноцінно, самостійно працювати з наочними посібниками).

Поради щодо використання наочності:

- малюнки, схеми, таблиці повинні бути компактними, без зайвої інформації;

- краще візуальна інформація подається на білому чи синьому тлі, а сама інформація чітко виділена (поради психологів);

- якщо до малюнка пропонують запис, то бажано його розміщувати під малюнком;

- учителеві необхідно подавати коментарі, акцентуючи увагу на найбільш важливих моментах навчального матеріалу;

- якщо використовують аудіо матеріали, то слід звернути увагу на темп, зрозумілість, гучність, оскільки інформація, що подається швидко чи нерозбірливо, викликає труднощі для слухового сприйняття.

ПАМ’ЯТЬ

У роботі з молодшими школярами вчитель повинен використовувати такі прийоми для розвитку запам’ятовування змісту матеріалу, що подається через використання мультимедійних засобів навчання:

- подавати дитині способи запам’ятовування й відтворення того, що потрібно вивчити;

- обговорювати зміст і обсяг матеріалу;

- розподіляти матеріал на частини(за змістом, складністю запам’ятовування);

- вчити контролювати процес запам’ятовування;

- зосереджувати увагу дитини на необхідності розуміння;

- вчити дитину розуміти те, що вона повинна запам’ятати;

- давати мотивацію.

Пам’ять дітей молодшого шкільного віку не готова до запам’ятовування значного обсягу інформації, не сформовані навички керування своєю пам’яттю, прийомами мнемотехніки.

Вимоги щодо використання мультимедійних засобів:

1. Оскільки в школярів зорова пам’ять переважає над слуховою, то слід більше використовувати візуальних засобів.

2. Варто звернути увагу на те, що якщо учень слідкує за рукою вчителя, коли той записує на дошці будь – яку інформацію, то ефективність запам’ятовування зазвичай більша, ніж у ситуації, коли весь необхідний матеріал відразу постає перед очима учня.

3. Використовуючи мультимедійні засоби навчання, слід продумати логічний порядок викладення матеріалу, оскільки це сприяє розвитку логічної пам’яті учнів.

МИСЛЕННЯ

Важливою особливістю мислення учня початкової школи, яка формується під час навчання, є виникнення системи понять, у якій чітко розділені й співвіднесені один з одним більш загальні і більш конкретні поняття. Мислення в поняттях потребує допомоги уявлення і на них будується. Чим більш точне й широке коло уявлень, тим повніше побудоване на них розуміння. Формуються елементи понятійного мислення і розумової операції – аналіз, синтез, порівняння, групування, класифікації, абстрагування, що необхідні для відповідного перероблення теоретичного змісту.

Рекомендації щодо використання мультимедійних засобів навчання:

- мультимедійні засоби повинні містити інформацію, що передбачає розвиток таких розумових операцій, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення;

- доцільно використовувати мультимедійні засоби для перевірки здобутих знань учнів у процесі закріплення навчального матеріалу;

- інформація повинна надходити так, щоб учень засвоював навчальний матеріал від загального до конкретного.

УЯВА

У молодшому шкільному віці розвиток уяви дає нові можливості:

* дозволяє вийти за межі практичного особистого досвіду;

* допомагає подолати нормативність особистого досвіду;

* активізує розвиток якостей особистості;

* стимулює розвиток образно – знакових систем.

У цілому навчальна діяльність сприяє активному розвитку уяви як відтворювальної , так і творчої.

УВАГА

У дітей в цьому віці переважає довільна увага. Їм важко зосередитися на одноманітній і мало привабливій для них діяльності, що цікава для них, але вимагає розумового напруження. Реакція на все нове, яскраве надзвичайно сильна в цьому віці. Дитина не вміє керувати своєю увагою і часто опиняється в полоні зовнішніх вражень. Зосереджує увагу на окремих предметах, що впадають в око, та їхніх ознаках.

Обсяг уваги молодшого школяра 4 – 6 об’єктів. Це варто враховувати під час складання схеми чи малюнка, на яких повинно бути не більше ніж 4 – 6 об’єктів та елементів.

В той же час дитина не вміє швидко переключати увагу з одного об’єкта на інший. Увага досить тісно пов’язана з емоціями й почуттями дітей. Усе, що спричиняє в учнів сильні переживання, привертає їхню увагу. Тому дуже образна, емоційна мова художнього оформлення навчальних посібників дезорієнтує дитину в навчальних діях.

Особливості уваги та вимоги до використання мультимедійних засобів:

* одночасно пропонувати до уваги не більше 4 – 6 об’єктів малюнка;

* поступово й обережно створювати умови, що вимагають розподілу уваги учнів (учні краще розподіляють увагу, якщо вільно володіють одним видом діяльності, то в разі суміщення двох і більше занять, виявляють інтерес до діяльності, автоматизовано виконують одну з дій);

* допомагати учням організувати свою увагу (навідними питаннями, завданнями, зацікавленістю).

Під час використання мультимедійних засобів навчання необхідно дотримуватися дидактичних вимог:

1. Ретельний відбір матеріалу.

2. Вибір найбільш доцільних видів показу, їх кількості й послідовності.

3.  Сурове наукове обґрунтоване дозування засобів наочності.

4. Уміле поєднання слова й показу.

ВИСНОВОК

Навчальний результат мультимедійних засобів: збагачення дітей знаннями в їхній образно – понятійній цілісності й емоційному зафарбовуванні.

Розвивальне значення полягає в розширенні ерудиції, активізації всіх психічних процесів школяра, пробудження в нього живої цікавості до предмета пізнання.

Виховний ефект – у значному емоційному впливові пропонованих явищ, що поглиблює сприйняття суті навчального матеріалу.

Отже , мультимедійні засоби навчання можна використовувати в роботі з дітьми будь – якого віку. Вони передбачають підготовку учнів до сприйняття зображуваного, формуванню в школярів установки на цілеспрямоване сприйняття навчального матеріалу. Оскільки візуальні й аудіальні засоби часто містять значний обсяг.