Кейс-технології. Педагогічна інновація

КЕЙС-ТЕХНОЛОГІЇ

Кейс-метод – яскравий приклад інтерактивних технологій

      Надзвичайно ефективним є такий вид роботи, як кейс-метод (від англ. саsе studу – вивчення ситуації), відомий у вітчизняній освіті як метод ситуативного навчання на конкретних прикладах).

      Найбільш широко кейс-метод застосовується під час

вивчення економіки та бізнес-наук. Використання кейс-методу також здобуло широке поширення у педагогіці, медицині, юриспруденції, математиці, культурології та політології.

Батьківщиною кейс-методу є США. 

      Кейс-метод або метод ситуаційних вправ є інтерактивним методом навчання, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів. Він сприяє розвитку винахідливості, вмінню вирішувати проблеми, розвиває здібності проводити аналіз і діагностику проблем, спілкуватися іноземною мовою.

      Кейс-технологія - це загальна назва технологій навчання, що представляють собою методи аналізу. Суть технології полягає у використанні конкретних випадків для спільного аналізу, обговорення або вироблення рішень учнями.

     З методичної точки зору кейс — це спеціально підготовлений навчальний матеріал, що "містить структурований опис ситуацій, що запозичені з реальної практики". Кейси (ситуаційні вправи) мають чітко визначений характер і мету. Як правило, вони пов’язані з проблемою чи ситуацією, яка існувала чи й зараз існує. При цьому проблема чи ситуація або вже мали якесь попереднє рішення, або їх вирішення є необхідним, а тому потребують аналізу. Кейс — це завжди моделювання життєвої ситуації і те рішення, що знайде учасник кейса, може служити як відбиттям рівня компетентності й професіоналізму учасника, так і реальним рішенням проблеми. Як правило, кейси не мають єдиного рішення. Учасник завжди може придумати свій неповторний варіант рішення.

До кейс-технологій відносяться:

·                                 метод ситуаційного аналізу (ситуаційні завдання й вправи, аналіз конкретних ситуацій (кейс-стаді));

·                                 метод інциденту;

·                                 метод розбору ділової кореспонденції;

·                                 ігрове проектування;

·                                 метод ситуаційно-рольових ігор;

·                                 метод дискусії.

Вимоги до створення кейсів (проблемних ситуацій):

·                                 навчальна проблема має бути пов'язана з матеріалом, що вивчається;

·                                 проблеми повинні представляти пізнавальну значущість;

·                                 проблемні питання повинні спиратися на колишній досвід і знання учнів;

·                                 основним своїм вмістом проблема повинна давати напрям пізнавальному пошуку, вказувати напрям до її рішення.

Кейси можуть бути представлені у паперовому вигляді (надруковані: можуть містити графіки, таблиці, ілюстрації, діаграми), мультимедіа-кейс та відео-кейс (може містити фільм, відео- чи аудіо матеріали).

Структура уроку з використанням технології "кейс"

1. Підготовчий етап. Педагог готує ситуацію, додаткові інформаційні матеріали, визначає місце заняття в системі предмету, завдання заняття.

2. Ознайомлювальний етап.

·                                 Залучення учасників до живого обговорення реальної ситуації. Введення в ситуацію. Опис ситуації.

·                                 Виконання індивідуального завдання. Пошук необхідного інформаційного матеріалу.

·                                 Глосарій.

3. Основний (аналітичний) етап. Технологія роботи з кейсом

·                                 Усвідомлення і формулювання проблеми на основі інтерпретації ситуації.

·                                 Виявлення причин виникнення даної проблеми.

·                                 Вироблення різних способів дії (варіантів вирішення проблеми) в даній ситуації – альтернатив.

·                                 Вибір кращого рішення (альтернативи) з опорою на аналіз позитивних і негативних наслідків кожного, а також на аналіз необхідних ресурсів для їх здійснення.

·                                 Складання програми діяльності з орієнтацією на первинні цілі первинні цілі і реальності їх реалізації (з визначенням конкретних кроків і наповненням їх вмісту).

Навички, які розвиває технологія "кейс":

·                                 аналітичні навички (вміння відрізняти дані від інформації, класифікувати, виділяти суттєву та несуттєву інформацію, аналізувати, представляти та добувати їх; мислити чітко й логічно),

·                                 практичні навички (формування на практиці навичок використання теорії, методів та принципів),

·                                 творчі навички (генерація альтернативних рішень),

·                                 комунікативні навички (вміння вести дискусію, переконувати, використовувати наочний матеріал та інші медіа-засоби, кооперуватися в групи, захищати власну точку зору, переконувати опонентів, складати короткий та переконливий звіт),

·                                 соціальні навички (оцінка поведінки людей, вміння слухати, підтримувати в дискусії чи аргументувати протилежні думки, контролювати себе тощо).

      Отже, найважливішими завданнями освіти в Україні є підготовка освіченої, творчої особистості та формування її фізичного й морального здоров'я. В зв’язку з цим принципово змінюється позиція вчителя. Він перестає бути разом з учнем носієм "об'єктивного знання", яке він намагається передати учневі. Він повинен організувати самостійну діяльність учнів, в якій кожен оволодів би низкою здатностей до якісних професійних дій, самонавчання, самоуправління, орієнтації, адаптації, передбачуваності, особистісною готовністю до майбутнього. А саме він створює середовище, в якому стає можливим вироблення кожним учнем на рівні розвитку його інтелектуальних і інших здібностей певних компетенцій, формування особистісних якостей (розвиток працьовитості, креативності, вольових якостей, цілеспрямованості, формуванні впевненості в собі, здатності до конкурентоспроможності, навичок комунікативної культури тощо), формування вмінь самостійно приймати рішення в умовах невизначеності, вироблення умінь розробляти багатоваріантні підходи до реалізації плану дії, формування навичок та прийомів всебічного аналізу ситуацій, прогнозування способів розвитку ситуацій тощо.