Педагогічні інновації. Ментальні карти

Інтелект – карти

Інноваційний педагогічний інструмент?

Застосовувати метод інтелект – карт (mind mapping) у початкових класах стали у 70 – 80 роках минулого століття і Великій Британії

Творець педагогічної інновації – британський психолог Тоні Бьюзен.

Часто зустрічаються синонімічні переклади:

·        карта асоціацій;

·        карта розуму;

·        карта думок;

·        карта пам’яті;

·        ментальні карти.

Назви відображають ідею техніки – побудови «дерева асоціацій», у якому:

·        в центрі розміщений базовий образ, від якого відходять кілька товстих гілок – рішень, безпосередньо пов’язаних з базовим образом;

·        від останніх можуть відходити нескінченне число малих гілочок, які будуть відносно первообразу вторинними, третинними.

Ментальні карти – популярний освітній інструмент, що сприяє максимально запам’ятовувати інформацію завдяки синергетичному синтезу:

·        візуалізації

·        систематизації

·        класифікації

·        асоціації

Ментальні карти на уроках

Правила побудови:

·        будувати дерево з гнучкими гілками, а не малювати традиційну схему зі словами в прямокутниках. Така візуалізація дозволяє:

1.     Спілкуватися з мозком його ж мовою, подібною до схеми побудови нейронних зв’язків.

2.     Уникати монотонності та одноманітності візуальних образів, що унеможливлюють глибинне запам’ятовування.

·        одна гілка дерева повинна дорівнювати лише одному слову. Такий підхід допомагає:

1.     Посилити асоціативний ряд.

2.     Збільшити інтелектуальну і творчу свободу.

·        величина ліній не повинна перебільшувати слово, оскільки:

1.     Економія простору на папері (дошці) дозволяє розширити дерево асоціацій.

2.     Відбувається візуалізація довжини слова, що підвищує імовірність запам’ятовування.

·        товщина, колір, форма і розмір гілок і слів. А також шрифти повинні диференціюватися. Це дозволяє:

1.     Уникнути монотонності зображення.

2.     акцентувати увагу на ключових словах і відсіювати другорядні.

3.     Структурувати сприйняття.

·        максимізувати застосування нешаблонних

- іконок,

- малюнків,

- значків,

- символів.

·        обирати відповідний формат паперу:

1.     Для невеликих за обсягом інтелект – карт – А-5, А-4.

2.     Для масштабних карт – А-3.

Як створити ментальну карту?

Етапи побудови інтелект – карт:

Етапи	Особливості
Обмірковування ідеї	- мозковий штурм: озвучують будь – які слова, ідеї, образи, асоціації, що спадають на думку; - обирають базовий центральний образ.
Деталізація змісту інтелект - карти	- будують центральний образ; - обмірковують ключові слова; - будують головні думки; - записують ключові слова (по одному на гілці).
Доповнення карти новими ідеями	- будують розширені вітки від головних гілок; - там, де можливо додають:          - іконки          - малюнки          Значки          - символи - прослідковують зв’язки між окремими образами, асоціаціями; - активно застосовують різні кольори, шрифти, розміри, товщину слів, гілок.
Редагування	- повторно застосовують мозковий штурм для з’ясування невикористаних асоціацій; - записують ново виявлені асоціації; - помилки; - дублювання гілок; - перевіряють можливість відтворення візуальних образів, зображених на ментальній карті.

Навіщо застосовувати інтелект – карти на уроках?

Кількість інформації в світі подвоюється кожні 10 років, тому виникає необхідність  вміти її опрацьовувати і краще запам’ятовувати.

Новий стандарт освіти вимагає, щоб учень міг сам ставити і вирішувати проблеми, розуміти, для чого він вчиться, вміти знаходити інформацію, розмірковувати над нею: аналізувати, узагальнювати і систематизувати, а ще вміти спілкуватися, оцінювати себе та інших.

Сьогодні необхідні нові прийоми і способи роботи з навчальною інформацією. Одним з таких ефективних способів, на наш погляд, є технологія інтелект-карт, заснована на зображенні асоціативних зв'язків.

Карти пам'яті, інтелект-карти, карти розуму, карти мислення  - ці слова позначають порівняно новий спосіб графічного запису інформації. Інтелект-карта – це  спосіб зображення процесу мислення за допомогою схем і образів, а також це засіб для вирішення завдань та підвищення якості навчання. 

Інтелект - карти дають змогу у стислій, вербально-образній формі глибоко й міцно засвоювати навчальний матеріал, тому використовувати цю технологію в початкових класах можна на різних етапах уроку при вивченні усіх навчальних предметів.

Коли діти складають карти пам’яті, то намагаються відійти від усіх правил, щоб їх карта була унікальною. Це не суперечить ідеї методу, оскільки автор технології Тоні Бьюзен підкреслював, що строгих правил побудови Інтелект-карти немає, як немає і неправильних карт: виробляючи свій стиль, міняти можна все, лише б мислення ставало продуктивніше - для цього інтелект-карти і були придумані.

Після завершення роботи по складанню карт школярі вчаться презентувати свої роботи. А при оцінюванні доцільно враховувати як зміст карти так і творчий підхід у реалізації цього проекту.

Кроки побудови інтелект-карт:

·        готуємо кольорові ручки, олівці та фломастери;

·        лист кладемо горизонтально;

·        в центрі сторінки великими друкованими літерами пишемо і виділяємо рамкою головну тему;

·        від центральної теми малюємо гілки різними кольоровими олівцями - підтеми;

·        кожну гілку підписуємо 1-2 словами;

·        на кожній гілці (не змінюючи колір) малюємо гілочки, підписуємо їх;

·        встановлюємо зв'язки між поняттями. 

·        в ІК не тільки пишемо слова, але і ілюструємо  їх: малюнки, схемки, символи і т. д.

Головні завдання технології інтелект-карт:

-  розвивати  креативність школярів;

- формувати комунікативну компетентність в процесі групової діяльності;

- формувати загально навчальні вміння, пов'язані зі сприйняттям, переробкою та обміном інформацією;

- покращувати всі види пам'яті учнів (короткочасну, довготривалу, образну, зорову і т. д.);

- прискорювати процес навчання;

- формувати організаційні уміння.

ВИСНОВКИ

Досвід доводить, що створення інтелект – карт підходить для дитини з будь-яким типом сприйняття (аудіальний, візуальний, кінестетичний). Різниця лише в способі складання карти та поводженню з нею. Адже можна займатися майндмеппінгом сидячи за партою, працюючи біля дошки чи пересуваючись по класу, застосовувати малювання чи проговорювати зміст карти вголос під час роботи в групах, споглядати створену карту і милуватися нею, чи слухати підготовлену презентацію групи, що створила ІК. Головне, аби учні зрозуміли, усвідомили і глибоко запам’ятали навчальний матеріал, а потім змогли скористатися набутими знаннями.

Використання цього методу дає позитивний результат і приносить задоволення від праці як учителю, так і дітям.